Венеція ніколи не була релігійним центром Італії, це скоріше столиця краси, романтики, любові. Але і в ній знайшлося місце прекрасним церквам, на яких відточували свою майстерність венеціанські архітектори. Найпрекраснішою, яскравою і неординарною церквою можна назвати базиліку Санта-Марія делла Салюті. Вона ж вважається найбільшим купольним храмом міста на воді.

Венеціанська лагуна - це велике мілководдя у північно-західній частині Адріатики, відокремлений від моря довгою косою. Тут безліч островів. Починаючи з V ст.н.е. на них стали селитися жителі Апеннін, рятуючись від варварських орд, які хазяйнували на землях колишньої Римської імперії. Клаптики суші, які ледве виступали з води, люди поступово зміцнювали палями, з'єднювали мостами і будували на островах прекрасні будівлі. Так виникла Венеція. 

Від великої землі до Венеції прокладений чотирикілометровий міст Понте-делла-Ліберта – міст Свободи. Ті, хто добираються до Венеції на автомобілях, мопедах, мотоциклах, перетинають затоку і потрапляють на пьяцале Рома, площа Рома, площа Риму. Тут приїжджі залишають транспорт на стоянці і далі пересуваються або пішки, або по воді.