Легенди іноді так складно відокремити від історії...

Історія - наука не точна. Сьогодні вже ніхто не скаже, місто Хуст отримало свою назву від замку або ж навпаки, Хустський (або Хустів) замок був названий на честь міста на Закарпатті. Історикам майже достовірно відомо, що тут, на соляному шляху з Марамороша до Угорщини, в 11 столітті було закладено поселення та замок, що став новою фортецею угорських королів. 

А місцеві жителі стверджують, що приїхав якось сюди воєвода Хуст звіра бити. І так йому тут сподобалося, що вирішив він тут палац закласти. Причому - на горі, щоби бачити своє багатство та землі свої. А там, де тепер стоїть замок, був лише невеликий горб. І вирішив тоді Хуст на тому горбі створити гору, а на горі побудувати замок. 

Карпати - гірська підкова, яку природа подарувала Румунії, мабуть, на щастя. "Вони підносилися від нас направо і наліво, а полуденне сонце давало насолодитися всім барвистим різноманіттям цього чудового видовища" - це рядки з щоденника злощастного Джонатана Харкера, який, ні про що не підозрюючи, прямував прямо в зуби трансильванського вампіра, а точніше, породження багатої уяви ірландського письменника Брема Стокера. Шлях бідолахи Джонатата в замок Бран проходив якраз серед цих чудових місць.