Мабуть, жоден турист, який відвідав Львів, не поїхав з цього чудового міста без фотознімку на фоні легендарного Національного Академічного театру Опери та Балету ім. С. Крушельницької.
Звісно, найвідоміший факт – це те, що львівська опера зображена на звороті 20-гривневої купюри. Другий, менш відомий факт – це єдиний оперний театр, який побудували на річці.
Перший камінь в будівництві театру був закладений в червні 1897 року (будувався він три роки, до 1900го). Першу свою назву – Великий міський театр – він носив до 1939 року.
В кінці ХІХ сторіччя місто Лева потребувало великого культурного закладу, тому в 1895 році міська влада організувала конкурс на кращий дизайн Львівського театру. Незалежне жюрі відразу ж вибрало найкращим дизайнером Зігмунда Горгольовського, випускника Берлінської будівельної академії і директора Львівської вищої художньої школи.
Горгольовській був приємно здивований пропозицією жюрі побудувати в центрі міста великий театр. Для вирішення просторової проблеми він сміливо запропонував поховати річку Полтву під землю і замість традиційного фундаменту для споруди театру він вперше в Європі, використав міцну бетонну основу.
Львівський Оперний театр був побудований в класичних традиціях, з використанням форм і деталей таких архітектурних стилів, як Ренесанс і Бароко, а також Віденського неоренесанса.
На відкриття театру, 4 жовтня 1900 року, зібралася вся культурна еліта того часу – художники, письменники, композитори, а також делегації з різноманітних європейських театрів.
Увечері після офіційного відкриття театру пройшов перший спектакль: лірично-драматична опера “Янек” Зеленського, що розповідала про життя жителів Карпат. Головну частину опери виконав відомий український тенор Олександр Мішуга.
Довоєнні роки
Театр іменувався Великий міський театр і працював до 1934 року, репертуар театру включав опери «Тангейзер», «Лоенгрін» та «Перстень нібелунгів» Р. Ваґнера, «Травіата», «Трубадур» Дж. Верді, «Кармен» Ж.Бізе, «Лючія ді Ляммермур» Г.Доніцетті, «Фауст» Ш.Гуно, «Євґеній Онєґін» П.Чайковського, «Боріс Ґодунов» М.Мусоргського та інші. У 1921 була поставлена перша балетна вистава — «Лебедине озеро» П.Чайковського,
У 1934 році театр був закритий через фінансову скруту. У грудні 1939 року із входженням Західної України до складу СРСР Великий міський театр було перейменовано на Львівський державний театр опери та балету з підпорядкуванням його Міністерству культури України. Реорганізовано оркестр, хор, балетну трупу, серед солістів опери появилися нові імена — випускники Київської, Харківської та Одеської консерваторій. Репертуар театру збагатився операми українських композиторів — «Наталка полтавка» М.Лисенка і «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського.
У воєнні роки театр продовжував працювати, сезон 1941-42 років був відкритий оперою «Запорожець за Дунаєм», пізніше ставились опери переважно італійських та німецьких композиторів.
Повоєнні роки
У повоєнні роки репертуар театру збагатився операми та балетами українських композиторів — М.Лисенка, М.Вериківського, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського, М.Скорика, а також творами російських композиторів — П.Чайковського, М.Римського-Корсакова та інших.
У сторіччя від дня народження (1956 р.) Івана Франка театрові присвоєно його ім”я. У 1961 театр одержав статус Академічного.
У кінці 70-х років театр закрився на реставрацію. В ньому було зміцнено фундаменти, переплановано підвальні приміщення. Здійснено реконструкцію сценічних механізмів, що дало можливість встановити на сцені 4 плунжери для спорудження декорацій на різних рівнях. У нішах фойє було встановлено погруддя Т.Шевченка, І.Франка, А.Міцкевича, О.Пушкіна, а в нішах дзеркального залу — М.Лисенка, С.Гулака-Артемовського, М.Глінки, П.Чайковського, виконані скульпторами Е.Мисько, Я.Чайкою, Й.Садовським, О.Пилєвим. Оновлений театр відкрився у 1984 році.
Роки незалежної України
У травні 1999 р. театр став важливим об’єктом Шостої Зустрічі Президентів країн Центральної Європи у Львові: Болгарії — Петр Стоянов, Румунії — Еміл Константінеску, Угорщини — Арпад Ґьонц, Австрії — Томас Клестіль, Словенії — Мілан Кучан, Чехії — Вацлав Гавел, Німеччини — Роман Герцоґ, України — Леонід Кучма та Польщі — Алєксандр Кваснєвскі. Ця історична зустріч президентів сприяла другому оновленню театру. У тому ж році до саміту президентів Центральної Європи будівля театру /інтер’єр та екстер’єр/ були оновлені з використанням сучасних матеріалів та технологій.
В 2000 році театр святкував 100-річний ювілей. Було вирішено, що Указ про присвоєння театру ім’я І.Франка «втратив чинність» і присвоїти театру імені Соломії Крушельницької.
5 жовтня 2005 р. у дзеркальному залі перед працівниками театру Президент України Віктор Ющенко, відзначаючи великі заслуги всього колективу, високий виконавський рівень солістів, хору та оркестру оголосив про присвоєння театру статусу Національного.
Персоналії
На сцені львівської опери співали всесвітньо відомі виконавці — Олександр Бандрівський , Гелена Рушковська-Збоїнська, Ян Кепура, Яніна Королевія-Вайдова, Джемма Белінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі, а також прославлені українські виконавці, зокрема О.Мишуга, М.Менцинський та Соломія Крушельницька, чиє ім’я тепер носить театр.
За диригентським пультом оперного театру працювали відомі львівські композитори — М.Колесса і А.Солтис.
Сьогодення
Сьогодні в оперному театрі працюють понад 40 солістів, балетна трупа (60 артистів), хор (60 артистів), симфонічний оркестр (90 музикантів). Зараз у репертуарі театру 22 опери, 3 оперети та близько 20 балетів. Всі опери йдуть мовою оригіналу (італійською, французькою, російською, польською). Для зручності глядачів над сценою розміщене табло з рухомим рядком, що подає переклад змісту вистави українською мовою. Світовими прем”єрами були постановки балету “Поверення Баттерфляй” та опери «Мойсей» М.Скорика, що відбулася у дні візиту Папи Івана Павла ІІ до України.
За два останні роки у дзеркальному залі театру встановлені скульптурні портрети видатних українських співаків першої половини 20 ст. С.Крушельницької, О.Мишуги, М.Менцинського; видатного українського сценографа другої половини 20 ст., народного художника України Євгена Лисика та диригента Ярослава Вощака.
У театрі проводиться міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької.
